Андрій Добрань. Вічна та світла пам'ять Герою....
Його земні роки,
Доля випила до самого дна…
Йому б ще йти та йти,
Але дороги вже нема!
Його земне світло,
Ворог погасив на полі бою,
Йому б ще горіти та горіти,
Але не сяє вже сонце!
Він не встиг так багато —
Щось зробити та почути,
Щось побачити та сказати,
Щось зрозуміти та відчути!
Його зустріне осінь —
Вітрами обійматиме могилу,
Дощами цілуватиме фото,
Питатиме — чому так рано загинув!
Він співатиме юною пташкою,
Що до нестями людей любив,
І їхні душі захищаючи,
Назавжди свою загубив…
Він шепотітиме юним вітром,
Що до нестями життя любив,
Не встигнувши навіть посивіти,
Назавжди лишився молодим…
Вічна та світла пам'ять Герою....